` 1001 паперовий всесвіт

Цю книгу варто було читати в травні. Якраз тоді, коли соковита зелена трава та квітучі вишні, вмиті весняними грозами, п'янили своїм ароматом і пробуджували в душі любов і сподівання на щось неймовірне. Тоді, коли було зроблене фото. Але з сесією, випускними та вступними екзаменами все було не до того. І як наслідок, я переносилася в атмосферу львівського травня в кінці літа... «Львів. Вишні. Дощі»  — це третя збірка серії оповідань українських письменниць (перші дві  — « Л ьвів. Кава. Любов» та «Львів. Смаколики. Різдво»). Вона повністю просякнута неповторною атмосферою цього старого українського міста: ледь не з кожної сторінки позирає на вас його душа. Він стежить за вами пильним оком одного з кам'яних левів, зацікавлює архітектурою та давніми історіями, чарує запахом кави, свіжої випічки і прибитим дощем пилом, заколисує стуком крапель і кроків бруківкою... Наче легким серпанком книга загортає вас весною, її тремтливими дотиками, теплим подихом і разом з тим уже

« Ты высечена в моем сердце, Кларк. С того самого дня, как вошла в мою жизнь со своими дурацкими нарядами, неудачными шутками и полной неспособностью скрывать движения души. Ты изменила мою жизнь намного больше, чем эти деньги изменят твою ». Помните, рецензию назад я писала о том, что люблю смотреть фильмы, а после читать книги, по которым они были сняты? Так вот случилось и с нашумевшим романом Джоджо Мойес «До встречи с тобой». Поначалу такого желания не возникало вообще из-за мейнстрима, образовавшегося вокруг него (ничего не могу с собой поделать).  Позже я все же решила посмотреть фильм (в основном, из-за прекрасных Эмилии Кларк и Сэма Клаффлина в главных ролях). Кино понравилось, и мне внезапно захотелось приобрести и таки прочесть книгу... Сюжет: Лу Кларк знает, сколько шагов от автобусной остановки до ее дома. Она знает, что е оень нравится работа в кафе и что, скорее всего, она не любит своего бойфренда Патрика. Но Лу не знает, что вот-вот потеряет свою работу и

— Я хочу скупатися з піраньями. — Для чого? Тобі нічого кращого не спало на думку? — Для історії. — Для якої такої історії? Ти що, геть прибацаний? — Нам потім тебе по частинах через кордон перевозити, чи що? Час для чергової авантюри  😉  Де ж краще читаються тревелоги, як не в подорожах? Тому за доброю традицією у свою чергову поїздку до Києва я взяла останню частину travel-трилогії Макса Кідрука  «Любов і піраньї».  Сюжет:   Навряд чи буденщина схожа на хижих піраній, що ладні пошматувати та проковтнути твою заповітну мрію. Швидше  — на тихе болото, де у баговинні поснули від ліні неповороткі крокодили... І тому, коли наш мандрівник вирішив утекти від нещасливого кохання, він обрав країну карнавалів та довгоногих красунь! Це була перша помилка, бо Бразилія повернулася своїм геть неочікуваним боком. Другою помилкою було вирушити у подорож болотяними джунглями Пантаналу в компанії трьох зніжених столичних клерків... Та оглушливі пташині ранки, кайманові затоки, ні

Я люблю дивитися якісь фільми, потім дізнаватися, що вони були зняті за книгою, і відтак знайомитися із книжною версією історії. Збираюся розповісти трохи про свої враження від роману Одрі Ніффенеґґер «Дружина мандрівника в часі» 🕜 Сюжет: Одного разу студентка художнього коледжу Клер зустріне в бібліотеці Генрі та знатиме більше, ніж він: її Генрі — мандрівник у часі, а вона — його дружина. Рідкісна генетична хвороба з дитинства розриває життя чоловіка на перемішані у часі уривки, викрадаючи його у найнесподіваніші миті й повертаючи назад — на галявину, де бавиться шестирічна школярка Клер, на святкування її вісімнадцятиріччя чи на гучну родинну вечірку... Він завжди кохатиме свою Клер і берегтиме болючі таємниці майбутнього, де раз у раз вона втрачатиме дитину, вирвану з лона безжальним часом. Поки не станеться диво... Історія Генрі та Клер — це історія сучасних Одіссея та Пенелопи. Генрі, як і відомий герой міфів мандрує проти своєї волі, кожного разу наражаючись на нові

Кто из нас не слышал о Франкенштейне? Кто из нас не видел фильмов, где присутствовал этот герой? Взять того же «Ван Хельсинга» или «Однажды в сказке». Я впервые узнала о том, что изначально это был роман английской писательницы Мэри Шелли, на 3-ем курсе, когда мы изучали романтизм на зарубежной литературе. С тех пор я хотела его прочесть, но добралась только сейчас... Сюжет:   Это страшная, пугающая история об ученом Викторе Франкенштейне, которому удалось постичь тайну зарождения жизни и создать существо, которое окажется монстром, безобразным, жестоким и безумным. Это творчество дорого обойдется создателю — фактически монстр разрушит всю его жизнь... Имя Франкенштейн прочно закрепилось с образом гиганта, чудовища, неудачного эксперимента ученого. На самом деле это не его имя, это имя самого ученого, который создал чудовище, — Виктор Франкенштейн. А вот теперь, после того, как я прочла этот роман, могу сказать, что путаница небеспочвена. Разве настоящим чудовищем, если на

Уперше в житті я опинився в ситуації, коли хтось підбиває мене на авантюру, а я вагаюся. Зазвичай усе відбувається якраз навпаки.© Кідрук подумав, що нічого погано не станеться, якщо він назве свою маленьку авантюру (нічогенька така "маленька" подорож, яка складається з трьох країн й одного острова) Експедицією. Кажуть, що як корабель називеш, так він і попливе. Думав про подорож, як про авантюру, ото справжнісінька авантюра й вийшла, всілякі "експедиційні титули" виявилися марними 😂 Сюжет:   Двоє друзів — українець Макс і чех Ян — мріяли побачити зорі над островом Пасхи. І перетворили мрію на план Експедиції, до якого загадкова й прекрасна Південна Америка внесла свої корективи... Хуртовина на самому екваторі чи помста богів за поцуплений з химерного кладовища сувенір, смертельна піщана пастка в пустелі Атакама чи вологе пекло джунглів — ніякі перепони не зіпсують настрій веселим мандрівникам. І лише на острові Пасхи — на Рапа Нуї, Пупі Землф, —