` «Хроніки Нарнії»
Якось так вийшло, що моє знайомство з найпопулярнішими дитячими/підлітковими фентезі-серіями починалося з їхніх екранізацій :) Так було з «Гаррі Поттером», так було з «Персі Джексоном» і так було з «Хроніками Нарнії». Відразу скажу, що дивитися спочатку фільм, а потім читати книгу, за яким він знятий, куди краще ніж навпаки. Так ти сприймаєш це нормально, розумієш, що всі моменти з книги у 1,5-2 години втиснути неможливо. А от коли після прочитання книги дивишся фільм, розділяти чомусь не виходить, і тому розчаровуєшся, що це не так і те не так. Можливо, це все тому, що книгу ми проживаємо, глибше проникаємо в історію... Щодо «Хронік Нарнії», то моє знайомство з ними відбулося ще у 2006-му році, коли я подивилася фільм «Лев, чаклунка і платтяна шафа». Пам'ятаю, як мама потім приносила з бібліотеки книжки, але...в якомусь дивному розкиданому порядку. Тому з того часу в мене залишилися якісь смутні спогади про «Срібне крісло» й «Подорож «Досвітнього мандрівника» 💁 ...