` Травелог || Travelogue.

Коротка історія жанру «травелог».

Травелог — це літературний
жанр, котрий розвивався і і змінювався впродовж багатьох століть. При цьому кожна епоха має свої власні стилі, форми і риси розповіді про подорож, свій спосіб опису переміщень людей для зустрічей один з одним.

 У XVIII столітті травелог, нарешті, знайшов своє місце в літературному просторі: саме в цей час, багатий на наукові експедиції та індивідуальні подорожі, з’являється величезна кількість травелогів.

XIX століття вважається золотим століттям травелогів. Саме завдяки поширенню військових, комерційних і науково-дослідницьких експедицій, подорожні нариси набули широкої поширеності. Подорожній щоденник є не тільки результатом поїздки, а й її необхідною умовою і метою. Так народився письменник-мандрівник, мета якого полягає в тому , щоб здійснювати подорож для того, щоб її описати.

Наприклад, Олександр Радищев, анонімно видав в 1790 році «Подорож з Петербурга в Москву», написав справжнісінький травелог, навіть не підозрюючи про це.

Проблема визначення терміна «травелог».

Проблема пов'язана з тим, що останнім часом в літературознавстві для позначення творів письменників про подорожі усе частіше вживається термін «травелог» замість «подорожні записки, подорожні щоденники, подорожні нотатки або нариси», як було прийнято називати усі твори про подорож раніше.

Травелог — це літературний жанр, назва якого походить від англійського слова Travelogue (подорож), тобто це не просто звіт про подорож, і не просто хронологія поїздки, а реакція на побачене, яка часто супроводжується ілюстраціями і географічними картами.

«Сучасний травелог об'єднує мистецтво інтелектуальної подорожі зі здатністю вникати в життя і культуру чужої країни».

У травелогах автор не просто описує свою подорож, але пропускає національний колорит через призму свого сприйняття. Це штучна робота в індивідуальному стилі. Адже одна справа — скопіювати слова гіда, який розповів, чому деякі храми стародавнього комплексу Ангкор закриті від туристів. І зовсім інше - обстежити потайки ці храми і описати в нотатках свої поради, перемежовуючи їх веселими історіями про те, як вас мало не заарештували правоохоронці, від яких вдалося відкупитися двома доларами.

У травелозі події часто викладаються в певній хронології, але тему можна вибрати будь-яку. Можна сконцентруватися на серйозних роздумах про країну і долю нації, як це зробила Ребекка Уест в книзі про Югославії «Чорний ягня і сірий сокіл». Можна поселитися в одному із затишних куточків планети і передати в записках атмосферу місця, подібно Пітеру Мейл з його бестселером «Рік в Провансі». Якщо ти знаходишся в країні «з обов'язку служби», опиши свої враження від роботи, з'єднавши професійні байки з місцевими легендами. 

Обов'язкові елементи травелогу:

1) фігура оповідача-мандрівника;

2) просторово-часова перервність.

1. Травелог — це я-оповідання, що припускає обов'язкову наявність оповідача-мандрівника. Можливі типи оповідача різноманітні: від alter ego письменника до недостовірного оповідача, але саме він представляє єдиний фокус зображення, єдину точку зору на описуване. Саме це відрізняє травелог від романно-новеллістичних форм, де, крім точки зору мандрівника, є точка зору автора, який володіє великим знанням, і можливий діалог автора і читача, минаючи героя, що неможливо в травелозі. 

В романі світ формує героя, в травелозі описує його, розкриває його характер і світосприйняття. Разом з тим подібна взаємодія відрізняє травелог від публіцистичного звіту про подорож, де взаємодії між світом і мандрівники не передбачається.

2. Просторово-часові рамки сюжету задані реальністю (початок і кінець подорожі). В цьому відношенні композиція травелог більш компактна і передбачувана,

ніж в романі. Тим більше помітною стає перервність, неоднорідність оповідання, коли один хронотоп має значно більшу важливістю, ніж інші. Значимість різних відрізків подорожі в травелог визначається авторським задумом і важливістю їх для розкриття образу мандрівника, світу і їх взаємини. У той же час постійна присутність програми подорожі дає можливість для гри з читацькими очікуваннями.

 

Приклади травелогу:

·        Грегори Дэвид Робертс «Шантарам»;

·        Грес Мортенсон «Три чашки чая»;

·        Питер Мейл «Год в Провансе»;

·        Элизабет Гилберт «Ешь, молись, люби»;

·  Макс Кідрук «Мексиканські хроніки», «Подорож на Пуп Землі» (1, 2 томи), «Любов і піраньї», «На Зеландію!»

Рецензію на один з наведених травелогів очікуйте в наступному пості ;)

Джерела:

1) https://uk.wikipedia.org/wiki/Тревелог;

3) http://mi-pishem.livejournal.com/62354.html

4) http://magazines.russ.ru/october/2012/7/bo18.html