` Гілками Іггдрасіля | «Магнус Чейз і Меч літа»
Декілька
років тому я мріяла про те, як буду читати книги англійською мовою і це не
становитиме для мене проблеми. Зараз я можу це робити) Тож, коли побачила в
«Книгарні Є» улюбленого Ріка, вирішила, що настав час познайомитися з його
новими книжками мовою оригіналу.
«Магнус
Чейз і боги Асгарду» — це трилогія скандинавської міфології. А ви ж знаєте, як
я обожнюю Скандинавію? J
Сюжет: Одного зимового ранку життя безпритульного Магнуса Чейза кардинально зміниться, бо того ранку його розбудить друг зі словами "Вони за тобою!" І за мить він уже воз'єднається із своїм нестерпним дядьком, який повідомить хлопцю, що його батько — скандинавський бог. А боги Асгарду тим часом готуватимуться до війни, і якщо Магнус не знайде меч свого батька, настане Рагнарьок... Та спершу Магнус помре...
Обкладинка: тут
просто хочеться зазначити, що багато хто дивувався, чому на обкладинці Магнус
виглядає, як Курт Кобейн. А все просто: сам Магнус в романі каже, що він схожий
на соліста «Nirvana» ;) Тому це не помилка художників, все чітко)
Ім’я: ще одна
річ, яка викликала у багатьох питання, — це «Невже у Ріка не вистачило фантазії
для оригінального імені?» та «Невже він настільки любить прізвище Чейз?» Ім’я
Магнус у багатьох також асоціюється з Магнусом Бейном, персонажем серії книг
Кассандри Клер «Смертельні реліквії». Так, Рік навіть дякую Кессі за те, що
вона поділилася іменем J
Проте,
головна причина в тому, що Магнус — це ім’я латинського походження, що означає
«великий» і дуже розповсюджене в Скандинавії. Його носили представники знаті і
декілька шведських королів. Хіба ж не ідеально для героя, якому доведеться не
раз рятувати світ і протистояти силам зла? А з прізвищем все взагалі
елементарно: просто наш Магнус — кузен Аннабет ;)
У
сюжетні колізії я, як завжди, заглиблюватися не буду, бо нащо вам спойлерити,
але скажу, що в цій історії ми заглиблюємося в дев’ять світів Всесвіту, які
розташовані на гілках Світового дерева Іггдрасіля, в яких панують аси та вани,
де існує Вальгалла, куди душі хоробрих воїнів приносять валькірії. У світ, де
живуть Одін, Тор, Локі, Фрей та Фрея, Хель, Йормундганд та Фенріс… Де є темні й
світлі ельфи, гноми, морозяні й вогняні гіганти. І хоча ми бачимо багато
схожого з грецькою міфологією (що схиляє нас до думки, що різні народи, навіть
дуже віддалені один від одного, мали дуже схожі вірування й образи, які ми
називаємо архетипними), проте тут все-таки інший світ. Якщо Олімп знаходиться в
Нью-Йорку, табір Юпітера — в Сан-Франциско, то осередком скандинавських богів є
Бостон.
У всьому
ж іншому дядечко Рік залишається вірним собі. У персонажах, у створенні
небезпечних і комічних ситуацій, у гуморі, в основній ідеї. За те і люблю його
книжки. Хай багато хто думає, що вони лише для дітей та підлітків, бо й
персонажами є підлітки, а я вже нібито переросла цей вік, мені все одно. Тому
що я люблю його фентезі за цікаво й оригінально розказані міфології, за ті
цікаві художні простори, які він створює в своїх романах і в які із
задоволенням поринаєш… Та найбільше за доброту і світло, за донесення
правильних цінностей: що треба цінувати сім’ю та справжніх друзів, адже вони
завжди поруч, щоб допомогти, коли нам погано, і навіть якщо їх немає поруч із
нами фізично, вони завжди в наших думках і серцях; що всім нам буває страшно, і
це нормально, але треба знаходити в собі сили долати перешкоди, бо в нас є
сила, є хоробрість; що іноді заради деяких речей варто жертвувати. І найбільше,
що мені до вподоби, це те, що Рік зображує різноманітних міфологічних істот і
робить це цікаво: далеко не ідеальні боги, напівбоги з різною сексуальною
орієнтацією, глухонімий ельф, гном, який захоплюється модою тощо. Ми всі різні,
але це не значить, що з кимось щось не в порядку, бо він не такий, як всі, бо
він не відповідає усталеним уявленням. Плювати на це! Кожен має право бути тим,
ким хоче бути, і займатися тим, чим хоче. Головне — це душа.
Трохи
чудових цитат:
«Гноми — ремісники. Ми серйозні щодо речей, які робимо. Ви, люди, виготовляєте тисячі неякісних стільців, які виглядають однаково і всі ламаються за рік. В той час ми робимо один стілець. Ми робимо один стілець, який прослужить все життя, стілець, не схожий ні на який інший у світі. Чашки, меблі, зброя… кожна виготовлена річ має душу й ім’я. Ви не можете цінувати щось, допоки воно недостатньо гарне для імені».
«Людям властиві руйнівні імпульси. Дехто з нас хоче бачити світ у руїнах просто заради веселощів… навіть якщо ми загинемо разом із ним».
Тому,
звичайно, рекомендую цю книгу до прочитання J
Моя оцінка: 10 з 10.
Комментарии
Отправить комментарий