` 1001 паперовий всесвіт

#Book_challenge_2019: Книга науково-популярної літератури та бестселер жанру, який не часто читаю/обираю «Ми не просто живемо в цьому Всесвіті. Всесвіт живе всередині нас». Н. Тайсон Так давно не писала відгуків, що складається відчуття, наче вже й забула, як то робиться… Проте недавно прочитала дві книги, які начебто такі різні, проте якось несподівано так доповнили одна одну, що мені захотілося трохи поділитися враженнями. Першою прочитаною була  «Астрофізика для тих, хто цінує час»  Ніла Деграса Тайсона, американського вченого, астрофізика й популяризатора науки. Зовсім випадково побачила її на полиці у Клубі сімейного дозвілля і раптом відчула, що вона мені потрібна. Вона сама покликала мене  J Бо «випадок — то бог, який подорожує інкогніто»… Та про це трохи згодом) У школі я завжди нудилася на уроках фізики й астрономії, бо вчителька геть не могла донести інформацію цікаво й, головне, доступно. А коли ти чогось не розумієш і не знаходиш поясненн

#Book_challenge_2019: Книга спортивной тематики «Не мир жесток, а люди, которые в нем живут».© А жестокости и насилия в трилогии Норы Сакавик «Все ради игры» более, чем предостаточно. Поэтому сразу предупреждаю — история не для слабонервных! Кто бы мог подумать, что я как бы невзначай поинтересуюсь у подружек в Твиттере, что же это они такое читают, что сбрасывают скрины… меня предупредили о болоте стекла, в которое я добровольно решила полезть. Но кто же знал, что это и в самом деле будет сердцеразбивающая история, которая, я уверена, останется внутри меня на долгие года?.. А я ведь даже представить никогда не могла, что начну читать книгу о спорте! Ну да, о спорте… так мне поначалу казалось… Сюжет: Нил Джостен — беглец, который вот уже восемь лет скрывается, меняя имена и нигде не задерживаясь подолгу. Но его страсть к экси (спортивной игре по типу лакроса) оказывается сильнее, чем он думает, что приводит его к вступлению в университетскую команду Пальметто, славяще

#Book_challenge_2019: К ниги, які чекають свого зоряного часу у вашому списку вже аж занадто довго; «Люди населяют эту тьму призраками, богами, электронами, сказками. Люди воображают, и люди верят: и только из-за веры, мощной и твердой, как камень, все на свете обретает плоть и кровь». Сто років не писала ніяких рецензій, і останніми місяцями жахливо мало читала, бо було не до того: робота, написання диплому, екзамени, підготовка до Нового року, свята, написання фанфіку... Та у 2019-му вирішила виправитися й читати більше, та й непогано було б поновити роботу блогу. Можливо, публікуватиму тут окрім рецензій на прочитані книжки, ще й власні твори українською мовою. Сподіваюся, що вони у мене з'являтимуться :) Та ближче до суті. У цьому невеликому відгуку я хочу поєднати свої враження від романів, які вже давно припадали пилом у моїх must-read списках і навіть на книжковій полиці, та й часу на прочитання вони зайняли таки багатенько. Перший — відомий роман Ніла Гейма