` 1001 паперовий всесвіт

Останньою книгою, яку я прочитала в 2016-му році була дико популярна зараз "Дівчина у потягу" Поли Хоукінс. Тож про неї і буде остання в цьому році рецензія у блозі ;) Як вагалася, чи читати її взагалі, бо занадто вже замейнстрімили... Проте багатьом моїм знайомим сподобалася. І все ж підштовхнула до прочитання мене кінообкладинка з цікавішим дизайном, бо на ній була Емілі Блант. Тож я вирішила спробувати оцінити, чому всім так подобається у цій розповіді. Що ж, як завжди, починаю з початку. З сюжету. Сюжет: Рейчел щодня о 8:04 сідає на той самий потяг і кожен день долає той самий маршрут. День-у-день, через вікно потяга, вона спостерігає за подружньою парою з будинку №15 та заздрить їхньому щастю. Ще зовсім недавно й вона жила неподалік, на тій самій вулиці, та була одружена з Томом, який покинув її заради своєї коханки — Анни. Одного дня, Рейчел бачить Меган — «щасливу» мешканку будинку №15 — в обіймах іншого чоловіка. А невдовзі Меган зникає без сліду. Так

Ще два роки тому я не повірила б, що читатиму...технотриллери чи щось на кшталт того, але потім я дізналася про Макса Кідрука і його, безперечно, найбільш "галасливу" книгу «Бот». До того ж, у 2015-му році вийшло продовження — «Бот: Гуаякільський парадокс», що викликало нову хвилю зацікавлення читачів, яка докотилася до тих, хто раніше ні про Макса, ні про його «Бота» нічого не чув. Що ж, це третя книга Кідрука, яку я прочитала. І вона абсолютно відрізняється від перших двох: від «Зазирни у мої сни» та від «Мексиканських хронік» (добре, з першою спільного все ж таки більше). І ця книга вразила мене найбільше! Та про все по порядку. Сюжет: Його попередник повернувся додому у цинковій труні, але Тимур цього не знає… і, відклавши власне весілля, вирушає до чилійської пустелі, щоб розібратися з ботами. Бот — це супротивник у комп’ютерній грі, просто програма, що наслідує дії людини, — Тимур таких чимало написав, розробляючи 3 D — стрілялки. Але хлопець навіть не здога